Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відсталий — [в ідзста/лией] м. (на) лому / л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
відсталий — 1) (який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими), малорозвинений, малорозвинутий, нерозвинений, нерозвинутий; несвідомий (про людину) 2) див. дурний I … Словник синонімів української мови
відсталий — 1 дієприкметник відсталий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
розумово відсталий — прикметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
зацофаний — Зацофаний: Зацофаний: відсталий [41;53] відсталий, реакційний [31] … Толковый украинский словарь
безкультурний — а, е. Який страждає на брак культури, культурно відсталий … Український тлумачний словник
відсталість — лості, ж. Стан і властивість за знач. відсталий 3) … Український тлумачний словник
відстало — Присл. до відсталий … Український тлумачний словник
глухий — а/, е/. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухи/й, хо/го, ч.; глуха/, хо/ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2)… … Український тлумачний словник
домостроївський — а, е, книжн. З консервативними нормами поведінки; відсталий, застарілий … Український тлумачний словник
